Смерчинська Ганна Яківна

Художник-архітектор, за її проектами було побудовано багато об’єктів у різних містах країни. Особливо відома на Харківщині та Луганщині. Постійна учасниця та лауреат регіональних виставок живопису. Ініціатор створення музею на Сватівщині. Сьогодні її акварелі, з краєвидами рідного міста Сватове та його околиць, є безцінними перлами музейного зібрання.

Народилася 21 липня 1908 року у  слободі Сватова Лучка (нині місто Сватове Луганської області). Закінчила школу № 38, де навчалися діти залізничників. Ще з дитинства відчувала потяг до творчих професій та мріяла стати художницею. У 1934 році закінчила архітектурний факультет Харківського інженерно-будівельного інституту та малювання не полишала, а навпаки розвивала свої вміння як митця.

За професією Г.Я. Смерчинська – архітектор, працювала за спеціальністю більше 30 років. За її проектами було побудовано багато об’єктів у містах Полтава, Євпаторія, Суми, Владивосток, зведено багато будинків у місті Харків, у тому числі будова драматичного театру ім. Тараса Шевченка, також вміло проектувала проспекти та мости в різних куточках країни.

З 1945 року працювала  викладачем Харківського інженерно-будівельного інституту, передаючи свої знання майбутнім проектувальникам.

Смерчинська Г.Я. була талановитою художницею. 

Багато її творів представлялося на регіональних виставках живопису Харківщини. Частина авторських картин з колекції Смерчинської Г.Я. була подарована нею у фонди  Сватівського районного краєзнавчого музею. Її акварелі є безцінними перлами музейного зібрання. Луганський обласний краєзнавчий музей неодноразово демонстрував її картини та залучав на тимчасове збереження.

Рішенням виконкому Сватівської міської ради від 16 жовтня 1986 року Смерчинська Г.Я. «За безцінний внесок у створення Сватівського краєзнавчого музею та художньої музейної кімнати» занесена до Книги Пошани з присвоєнням звання «Почесний громадянин міста Сватове». Померла Г.Я. Смерчинська у 1989 році, похована у м. Харків, де провела більшу частину свого життя. Ганна Яківна не забувала і свою маленьку батьківщину, м. Сватове, неодноразово звертаючись до його краєвидів у власних творах.