Сєвєродонецька міська територіальна громада

Сєвєродонецьк – центр міської територіальної громади, розташоване на лівому березі річки Сіверський Донець і її притоки Борової. Сєвєродонецьк межує з містами Лисичанськ, Рубіжне, Попаснянським та Новоайдарським районами Луганської області. Місто знаходиться у чотирьох транспортних розв'язках. Через Сєвєродонецьк проходять такі траси: «Луганськ - Сєвєродонецьк», «Сєвєродонецьк - Старобільськ», «Сєвєродонецьк - Кіровськ», «Сєвєродонецьк - Бахмут».

Відстань до найближчих залізничних станцій: «Лисичанськ» - 10 км, «Рубіжне» - 5 км.

Найближче розташовані обласні центри – Харків, Дніпро, Запоріжжя. Неподалік також знаходиться місто Краматорськ, яке виконує функції адміністративного центру Донецької області.

            Рік створення міста Сєвєродонецька 1934 рік.

До складу міста входять територіально віддалений мікрорайон Щедрищеве та відокремлені селища Павлоград, Синецький, Лісна Дача і село Воєводівка. Сєверодонецькій міськраді підпорядковуються селище міського типу Борівське із селами Боброве і Осколонівка та селище міського типу Сиротине із селищами Воронове, Метьолкіне.

Перспективним планом формування громад Луганської області, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 486-р визначений перелік громад та населених пунктів, що входять до складу потенційної Сєвєродонецької міської територіальної громади, а саме: Сєвєродонецька міська територіальна громада (місто Сєвєродонецьк, село Воєводівка, селище Лісна Дача, селище Павлоград, селище Синецький), Борівська селищна територіальна громада (селище міського типу Борівське, село Боброве, село Осколонівка), Сиротинська селищна територіальна громада (селище міського типу Сиротине, селище міського типу Воронове, селище міського типу Метьолкіне), Чабанівська сільська рада Новоайдарського району (село Чабанівка, село Гаврилівка, село Нижній Суходіл, село Олександрівка, село Пурдівка, село Чабанівка), Смолянинівська сільська рада Новоайдарського району (село Смолянинове), Єпіфанівська сільська рада Кремінського району (село Єпіфанівка), Боровеньська сільська рада Кремінського району (село Боровеньки), Новоастраханська сільська рада Кремінського району (село Нова Астрахань), Мирнодолинська селищна рада Попаснянського району (землі без населених пунктів по межі річки Сіверський Донець).

Історія
Сєвєродонецьк - наймолодше місто Луганської області.
Місто лежить між річками Сіверським Дінцем і Боровою. Разом з Лисичанськом та Рубіжним формують Сєвєродонецько-Лисичанську агломерацію. Відноситься до Лисичанско-Рубіжанського промислового вузлу - найбільшого в Україні центру
хімічної промисловості.
Території громади мають давню історію. Тут проходив один з трьох основних шляхів, якими татари ходили з Криму на Москву.
Крім того, в різні часи ці території були прикордонними, рубіжними ділянками між різними державами, територіальними одиницями. У 15-16 ст. тут проходив найсхідніший рубіж умовного кордону між Велики князівством Литовським та Кримським Ханством.
У різні часи Придінцеве Порубіжжя було кордоном донських, запорізьких, слобідських козаків, кордоном між Слов’яносербією та Слобожанщиною, Слобожанщиною та Донбасом.
І саме в серці Придінцевого Порубіджжя, фактично, розташоване місто Сєвєродонецьк - центр громади.
1934 рік - початок будівництва селища “Лисхімбуд” для будівельників нового заводу. Рішення було прийняте через нестабільність можливості переправи працівників з Лисичанська через річку під час повеней. Згодом було вирішено замість будівництва невеликого заводу будувати азотно-туковий комбінат. До 1940 року плани розширювались і селище зростало, будуючись за єдиним планом. Фактично це одна з унікальностей Сєвєродонецька - місто будувалось з нуля за продуманим планом.
Під час Другої світової війни місто перебувало в окупації 7 місяців. В перші ж роки після звільнення місто, комбінат чекало відновлення та розвиток. Побудовано завод силікатної цегли.
1950 рік - Селище отримало нову назву - Сєвєродонецьк - та статут селища міського типу (в 1958 році надано статус містат районного підпорядкування).
Подальша історія - постійний розвиток:
• промислових потужностей комбінату “Азот” та випуск нової продукції:
- аміачна селітра, азотна кислота, аміак, синтез метанолу, уротропін, великі
глиносилікатні блоки, поліетилен, вуглеамонійні солі, карбамід;
• нових підприємств наукової галузі:
- науково-дослідний інститут, обчислювальний центр, філія дослідного
конструкторського бюро автоматики, завод електронної апаратури);

• освітніх закладів:
- ПТУ № 1, Сєвєродонецький факультет обчислювальних комплексів і систем Харківського інституту радіоелектроніки, дворічний університет музичної культур, Сєверодонецький технологічний інститут;
• інфраструктури для населення:
- аеропорт, тролейбусна лінія, позашкільні та культурні заклади, льодова
ковзанка.
2014 рік - місто перебувало під контролем терористичної організації «Луганська народна республіка» з квітня до липня. 22 липня 2014 року було звільнено від бандформувань.

Географія. Природа
Місто розташоване в межах заплави і першої надзаплавної тераси на лівому березі Сіверського Донця. Поверхня заплави рясніє численними озерами і старицями.
Найбільші озера Паркове та Чисте. Велике Глибоке (район СХМЗ) і Молочне.
Запаси артезіанської води в «підземному морі» Сєвєродонецька - найбільші в Україні, звідси здійснюється водопостачання як і самого міста, так і інших міст південної частини Луганської області. До подій 2014 року артезіанська вода, що добувалась в Сєвєродонецьку, покривала 70% всього водоспоживання в області. Природний грунт території, на якій побудований Сєвєродонецьк - багатометрові товщі піску. Внаслідок цього умови для проживання були не комфортними через суховії та піщані бурі. Тому значну увагу ще в 50-60 роках було приділено озелененню, не дивлячись на труднощі в перші роки. Щоб дерева прижилися, їх садили, заповнюючи лунки привізним чорноземом. Щоб виросли трава і квіти, що привіз чорноземом потрібно було засипати газони і клумби. І дерева, і траву рясно поливали протягом багатьох років. Так місто стало одним з найзеленіших в
Луганській області.
Ліси - основний рекреаційний ресурс території. Лісові ресурси представлені масивами сухих і вологих хвойних і змішаних лісів. Лісові масиви придатні для організації сезонного і цілорічного відпочинку. Місто Сєвєродонецьк сплановано з урахуванням рози вітрів. Вітровий режим території залежить від сезонного розподілу атмосферного тиску і взаємодії баричних систем.

Промисловість, бізнес
Найбільша кількість СПД зосереджена у промисловості та оптовій/роздрібній торгівлі. Ці види діяльності забезпечують місто найбільшою кількістю робочих місць.
Виробничу діяльність у промисловому комплексі здійснюють 163 підприємства, з них 3 – великих, 23 – середніх та 137 малих.
На сільських територіях підприємницька діяльність в основному стосується сфери сільського господарства, мисливства, лісового та рибного господарства, а також торгівлі та побутового обслуговування.
Кількість зайнятих у МСП складає 29686 осіб, проти 17076 осіб – на великих підприємствах.
Економічна спеціалізація:
• ХІМІЯ: виробництво добрив та азотних сполук, гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції та виробництва інших хімічних речовин.
• Науково-дослідна діяльність, інжиніринг.
• Електроніка: виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції.
Найбільше підприємство - ПАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» - має вагомий вплив на місто. В останні роки через постійні перебої у роботі підприємства ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» економіка міста дестабілізується.
Більш реальним для міста є стабільно працюючі середні та малі підприємства у сфері виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції та виробництва інших хімічних речовин, частка обсягів реалізації яких в секторі переробної промисловості області систематично зростає починаючи з 2014 року.
Місто Сєвєродонецьк із радянських часів зберігає в структурі економіки велику кількість науково-дослідних і проектних інститутів та науково-виробничих підприємств, які спеціалізуються на наукових та технічних розробках та інжинирінгу,
що є перспективною сферою послуг для громади, частка експорту яких в структурі зовнішньої торгівлі послугами Луганської області у 2017 року склали 67,5%.
Внаслідок окупації значної частини Донбасу та різкого скорочення зовнішньоекономічних зв'язків з Російською Федерацією зменшився ринок збуту для місцевих підприємств.
Хімічна та нафтохімічна промисловість, головна спеціалізація агломерації, перебуває в глибокій кризі.

Сільське господарство - характерне для сільських територій навколо міста. В умовах створення Сєвєродонецької міської територіальної громади за рахунок приєднання сільських територій цей напрямок стає найбільш пріоритетним.
• c. Єпіфанівка - Ванілін - мініферма козяча, крафтове виробництво сиру, випічки та кондитерських виробів.
• с. Боровеньки - с/г підприємства - в планах - переробка молочної продукції.
В місті працюють різноманітні інституції підтримки підприємництва:
- Інформаційно-аналітичний центр підприємництва.
- Центр розвитку бізнесу (при ГО "Агентстві регіонального розвитку східного
Донбасу").
- Консалтинговий центр з підтримки підприємництва в Луганській області (при Луганській торгово-промисловій палаті).
- Центр пітримки бізнесу (при ГО "Сєвєродонецька молодіжна рада".
- Агенція економічного розвитку "Слобожанщина".
- Кредитні спілки (4).
- Інформаційно-консультативні установи (5).
- Аудиторська фірма "Аудит-НПК.
- Банки (11).
- Громадські об'єднання підприємців (10).
ВИКЛИКИ
Існує потреба в послугах для підприємництва, які не забезпечено на ринку розвитку інфраструктури для бізнесу громади, а саме:
• відсутність консультантів із зовнішньо-економічної діяльності (ЗЕД) та виходу на ринки ЄС;
• нестача інформації стосовно реалізації експорту;
• відсутність налагодженого моніторингу (консультативної підтримки) нових бізнесів протягом певного періоду після початку роботи;
• труднощі із оформлення документів та ліцензій, наприклад, щодо земельних питань, відомості з публічної кадастрової карти України є неповними та неточними;
• немає оприлюднених реєстрів земельних ділянок, які можуть бути надані в оренду/власність, зокрема, електронних;
• формальність роботи дорадчо-консультативних органів підтримки
підприємництва;
• відсутність професійних бізнес-центрів;
• розрізненість, неактуальність і невпорядкованість інформації про послідовність дій для започаткування та ведення певних видів підприємницької діяльності.

Інформацію взяти з документу "Маркетингова стратегія Сєвєродонецької ТГ"