logo
Людям з порушенням зору

Місцеві пам'ятки

"Лошадкін дім", м. Кремінна

10

Тут ви можете здійснити лісові прогулянки на конях, пройти уроки верхової їзди, зробити фотосесії на конях.

Сім років тому Борис СЕМИВОЛОС створив у Кремінній на Луганщині конюшню «Лошадкін дім», аби діти з малозабезпечених сімей могли безоплатно займатися верховою їздою. Наразі тут пропонують кінний театр, іпотерапію та прогулянки верхи. 

ЗМІНИТИ ЖИТТЯ

На Луганщині конярство розвивали завжди. В області досі існує чотири кінних заводи. А ось кількість приватних конюшень з 2014 року зменшилася. Тож власник «Лошадкіного дому» пішов всупереч тренду.

— Доля мене пов’язувала з конями ще з самого дитинства, — каже Борис Семиволос. — Вони завжди були поруч. Багато років я працював директором великого сільгосппідприємства, і одного разу мені подарували коня. Щоб йому не було сумно самому, згодом я вирішив придбати пару.

З появою коней Борис вирішив кардинально змінити своє життя і розпочати новий шлях – для себе і для людей. 

— Я залишив директорську кар’єру і присвятив свій час коням. Але початок не був легким, адже це був 2014 рік. Тоді я тільки перемістився на нове, порожнє місце, і стайні ще не було, лише невелика левада. Коні були під відкритим небом. Я не знав, як бути: чи повертатися назад до села, чи починати будівництво конюшні. 

Стайню він почав будувати у жовтні 2014 року. Рішучості для старту надали друзі та знайомі, які запевняли, що така справа потрібна району. Якби не ця підтримка тоді, Борис не знає, чи пережила б його ідея війну.

— Друзі дуже допомогли будматеріалами і кормами, тож до зими ми вже були готові. Серед друзів є фермери, вони допомагають із заготівлею сіна, і я закуповую у них корми за собівартістю. Прогодувати все поголів’я за повною вартістю я б не витягнув, це дуже дорого. Тому підтримка близьких дуже важлива, а ще більш важлива віра у свою справу.

«Лошадкін дім» зараз – це громадська організація, що об’єднує любителів коней. Борис Семиволос не лише керівник, а й головний тренер. Власне у конюшні – шістнадцять коней. Капля, Горда, Індиго, Дантес, Козак, Троя, найменше лоша Отаман, який є місцевою зіркою – кожному притаманні свої поведінка і характер. Є і невеличкі поні, які також отримують любов та прихильність відвідувачів. 

Заняття для дітей безоплатні, але умовою є допомога у конюшні та утримання лісу у чистоті. Учня приїздять з усієї округи: з Попасної, Сєвєродонецька, Лисичанська, Рубіжного. Постійно займаються більше 30 дітей. До карантину вони залишалися на території на вихідні для занять та догляду за конями. 

У любові до коней не існує обмежень за віком, тож серед артистів кінного театру є і діти, і дорослі, аби впевнено трималися у сідлі. Для початківців діє підготовча група, де інструктори вчать виконувати елементи верхової їзди і страхують на виступах.

— Іноді діти виконують такі складні елементи та трюки, що не кожен дорослий зможе. Ми беремо активну участь у житті області і часто виступаємо на великі свята. На останньому показі попри погану погоду було близько 500 глядачів, – говорить Борис Семиволос.

Для відпочинку на території побудували альтанку, столики, безоплатно розважитися можна у невеликому мотузковому парку. Діють і платні послуги: прокат коней для прогулянок верхи та у кареті, ними охоче користуються місцеві жителі. За бажанням можна додатково допомогти конюшні фінансовими внесками.

КОНІ ЗАМІСТЬ ЛІКІВ

Іпотерапію як метод лікування почали активно застосовувати ще на початку 18-го століття. Адже спілкування з кіньми допомагає досягти психологічної гармонії, а верхова їзда розвиває координацію, покращує фізичну форму та поліпшує стан здоров’я. Костянтин ПОЛТОРАЦЬКИЙ іпотерапію практикує вже п’ять років, цим і займається у «Лошадкіному домі». Юнаку лише 21 рік, за фахом він реабілітолог, а іпотерапії навчався у канадських інструкторів на спеціалізованих курсах.

Заняття іпотерапією для дітей також безоплатні. «Лошадкін дім» співпрацює з обласним центром реабілітації дітей-інвалідів, за допомогою коней тут постійно лікуються близько 50 маленьких відвідувачів з різними фізичними та психологічними особливостями. 

При ментальних розладах діти, як правило, погано соціалізуються, їм важко піти на контакт з людьми, але не з тваринами. На заняттях Костянтин спілкується з такими дітками через коня Козака, який є дуже спокійним. Заняття пропонуються і дорослим, але реабілітолог каже, що з ними працювати набагато важче, адже страхів і психологічних бар’єрів в них більше. 

Костянтин розповідає, як на початку практики займався відновленням дитини з ДЦП, але кілька місяців не бачив результату і не знав, як бути далі. Це спонукало його багато навчатися, аби відшукати необхідну методику і впродовж наступних двох років поставити дитину на ноги.

 — На одному з занять ми сиділи разом верхи, після закінчення я зістрибнув з коня, автоматично поставив дитину поруч з собою та продовжив займатися конем. Усвідомивши, що залишив дитину без підтримки,   я озирнувся і не повірив своїм очам: дитина, що не могла контролювати свої рухи, впевнено стояла на землі. Після цього випадку я зрозумів, що іпотерапія – це саме те, чим я хочу займатися і в чому буду розвиватися. 

Практично весь свій час Костянтин проводить у «Лошадкіному домі». Разом з Борисом та своїм студентським другом Єгором він також є актором і тренером в кінному театрі. Загалом тут працює менше десяти людей, але всіх друзів конюшні просто не перелічити. Люди активно допомагають, бо хочуть бути поруч із цими добрими та люблячими створіннями.

ВІДДАНІ ТА НАДІЙНІ

У Бориса Семиволоса накопичилося чимало дивовижних історій про коней. Одна з них пов’язана із випадком, коли йому запропонували кілька років попрацювати в іншій області. Коней він перевіз із собою, але двох забрати не міг фізично, тож продав їх своєму другові до іншого міста. Не в силах змиритися з розлукою, через півроку вони втекли зі стайні, забравши з собою й інших коней з табуна. 

— Друг зателефонував, що коні втекли з ферми, і знайти їх він не може. Я одразу зрозумів, де вони можуть бути, і згодом мені підтвердили з Кремінної, що бачили коней на старому місці. В таке складно повірити, але вони взимку подолали великий шлях і навіть перепливали через річку. Ось це і є справжня вірність та любов. 

Лілія УДОДЕНКО/Громада Схід №10(43) 2021

 

Кажуть, що коні найгарніші, найвірніші та найрозумніші тварини у світі. Просто подивитись на них - вже справжній релакс. А тепер додайте до цього запах хвої, сонячні промені та неперевершені театральні трюки.

Адреса: м. Кремінна, вул. Декабристів (за стадіоном "Олімп")

Сайт: ksenia1995.io.ua

Тел.: 0502641970, 0660738511

Світлини:

Лошадкін дім4Лошадкін дім9

Відео:

 

Поділитися: