Юлія Кішенко 

Юлія Кішенко з Луганська — правозахисниця, активістка, громадська діячка, координаторка освітнього напрямку БФ “Восток СОС”, а також волонтерка, яка за півтора роки передала допомоги військовим на більш ніж 7 мільйонів гривень.

До 2014 року Юлія працювала методисткою відділу краєзнавства та керівницею гуртка “Юні археологи” в Луганському обласному дитячо-юнацькому центрі туризму та краєзнавства, проводила для дітей області змагання по техніці пішохідного туризму, орієнтування, краєзнавчі обласні конкурси.

У 2013-2014 роках була активною учасницею Євромайдану Луганська, разом з іншими намагалася показати що Луганськ - це українське місто яке прагне бути частиною Європи. Але потім, через небезпеку, довелося покинути рідне місто та виїхати в Київ, де з 2014 року і по сьогодні Юлія працює у БФ "Восток СОС". Спочатку була співкоординаторкою гуманітарного напрямку в Києві, а з 2016 році координаторкою освітнього напрямку.

Юлія зазначає: “Працюю задля розвитку громад, у сфері освіти з прав людини та розвитку громадянського суспільства”. Пані Юлія — координаторка “Фестиваль думок”, який в цьому році відбувся сьомий раз.

Юлія - надійний тил для бойових підрозділів. Перші збори на свою картку відкрила навесні 2014 року, тоді допомагали постраждалим в Луганську, купляли медикаменти, в тому числі для бійців, які були в Луганському аеропорту. З літа 2014 збирала кошти на медикаменти для переселенців. У 2022 році стала допомагати армії. Коли на фронт пішли найдорожчі люди - чоловік, друзі, колеги, то їм потрібна була допомога. Почала збирати гроші, купляти в Європі машини, вантажівки, тепловізори, дрони. Перевозила або переносила на собі через кордон тепловізори та дрони. Відправляла у військо. Зараз дівчина продовжує це робити, але вже з України. Наприклад, в кінці вересня Юлія купила Nissan Navara для своїх хлопців. Юлія говорить: “Купую я не сама, мені допомагають друзі, знайомі. Люди довіряють та перераховують гроші на картки, я прозоро звітую. Таким чином вдалося за півтори роки передати допомоги на більше ніж 7 млн гривень. Найскладніше в волонтерській діяльності знайти те, що потрібно, те що замовили. Та ще й за нормальною ціною, бо гроші донатять люди і треба дуже відповідально до цього ставитися”.

Для Юлії Луганщина - це рідний дім, місце сили. Це саме той клімат, в якому комфортно. Тільки там вона може зігрітися. Літня спека в степу наповнює та дає сили. Запах полину в безкраїх полях або хвої в лісах, це все, без чого вона дуже сумує зараз. Юлія займалася туризмом пів життя, пройшла пішки майже всю область, була на пагорбах Донецького кряжу, у віддалених хуторах, в лісах. Знає рідну область добре. Не так багато людей настільки активно подорожували Луганщиною, дівчина пишається бути серед них. Луганщина - це свої люди. Дуже хороші люди, щирі та мудрі. Юлія дуже радо зустрічається з ними зараз, сумує разом з ними за рідною домівкою, намагається максимально їм допомогти всім, що в її силах.

Наразі Луганщина асоціюється у Юлії з сумом, біллю та сльозами. Дівчиною рухає шалене бажання помсти, шалена жага відбити Луганщину у ворога, тож вона робить для цього все, що може. Після Перемоги присутність Юлії на Луганщини буде активною як і до 2022 року.