logo
Людям з порушенням зору

Європейська інтеграція

Співробітництво в енергетичній сфері

Співробітництво в енергетичній сфері

Стратегія співпраці між Україною та ЄС у сфері енергетики визначається у Меморандумі про взаєморозуміння між Україною та ЄС щодо співробітництва у сфері енергетики, укладеному 1 грудня 2005 року.

Положеннями Меморандуму передбачена реалізація дорожніх карт за напрямами:

  • ядерна безпека;
  • інтеграція ринків електроенергії та газу;
  • підвищення безпеки енергопостачання і транзиту вуглеводнів;
  • підвищення стандартів техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі;
  • енергоефективність.

Ядерна безпека

У контексті подій на атомній електростанції «Фукусіма-1» в Японії 23 червня 2011 року, Україна приєдналася до Спільної декларації Європейської Комісії та країн-сусідів ЄС щодо здійснення цільової оцінки потенціалу безпеки АЕС на своїй території. Результати стрес-тестів на АЕС в ЄС та країнах-сусідах оприлюднено 4 жовтня 2012 р. у відповідній комунікації Єврокомісії.

За результатами стрес-тестів в Україні розроблено додаткові заходи щодо підвищення безпеки на АЕС, які включені до «Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій», реалізація якої розпочата ДП НАЕК «Енергоатом» і триватиме до 2017 року. За оцінками НАЕК «Енергоатом» витрати на підвищення безпеки АЕС в Україні складуть приблизно 1,2 млрд. євро.

12 березня 2013 р. ЄБРР виділив Україні 300 млн євро фінансування на реалізацію зазначеної програми. 7 серпня 2013 року підписано кредитну та гарантійну угоди з Євратомом на суму 300 млн євро.

Реалізуються проекти, спрямовані на приведення в екологічно безпечний стан майданчика Чорнобильської АЕС, згідно з переглянутим кошторисом та графіком. Внесок ЄС до реалізації проектів, які фінансуються Чорнобильським фондом «Укриття» та Рахунком ядерної безпеки, становить понад 400 млн євро (близько 20% від загальних витрат, обсяг яких оцінюється на рівні 2 млрд. євро).

На початку грудня 2014 р. ЄБРР схвалив виділення кредиту в обсязі 350 млн євро на фінансування будівництва проекту «Укриття» на Чорнобильській АЕС.

Інтеграція ринків електроенергії та газу

Протягом 2014 року Україна головувала у Енергетичному Співтоваристві, повноправного членства в якому наша держава набула з 1 лютого 2011 р. У контексті членства в цій організації ведеться широкомасштабна робота у питанні приведення вітчизняної нормативно-правової бази у відповідність з вимогами законодавства ЄС.

Порядок імплементації Україною зобов’язань в рамках членства в Енергетичному Співтоваристві, в т.ч. шляхом внесення необхідних змін до законодавства України, визначено у розпорядженні Кабінету Міністрів України №733-р від 03.08.2011 р. щодо Плану заходів про виконання Україною зобов’язань в рамках Договору про Енергетичне Співтовариство. Зокрема, одними з першочергових кроків на цьому напрямі стали заходи з ухвалення Законів України «Про засади функціонування ринку газу» та «Про засади функціонування ринку електричної енергії», а також постанови КМУ «Про невідкладні заходи щодо реформування системи управління Єдиною газотранспортною системою України», яка передбачає поділ НАК «Нафтогаз України» і створення публічних акціонерних товариств «Магістральні газопроводи України» та «Підземні газові сховища України».

У березні 2015 р. КМУ затверджено узгоджений зі Світовим банком та Секретаріатом Енергетичного Співтовариства План реформування газового сектору, яким передбачено проведення реструктуризації НАК «Нафтогаз України».

Через необхідність здійснення великого обсягу робіт для підготовки та адаптації законів та підзаконних актів Україна потребує технічної та фінансової допомоги. У цьому зв’язку ЄС надає підтримку Україні, зокрема в рамках додаткового проекту технічної допомоги, доданого до Програми бюджетної підтримки в рамках реформування енергетичного сектору України, започаткованої у березні 2010 року.

Продовжується підготовка щодо інтеграції Об’єднаної енергетичної системи України з мережею ENTSO-E (Європейська мережа системних операторів з передачі електроенергії). Така синхронізація дозволить українським компаніям-виробникам електроенергії безперешкодно експортувати електроенергію до країн Центральної та Південно-Східної Європи в режимі реального часу, працюючи в єдиному технічному та регуляторному режимі передачі електроенергії на основі стандартів ЄС. Українською стороною ведеться робота з реалізації проекту.

Безпека та енергоефективність

Підвищення безпеки енергопостачання і транзиту вуглеводнів

У рамках імплементації Спільної заяви за результатами Міжнародної інвестиційної конференції з питань модернізації газотранспортної системи України від 23 березня 2009 р. українською стороною було ініційовано проект «Модернізація та реконструкція магістрального газопроводу Уренгой – Помари – Ужгород» із залученням коштів міжнародних фінансових інституцій. Проект передбачає повну заміну труб на 120 кілометрах газогону і модернізацію двох компресорних станцій.

Наміри ЄБРР та ЄІБ щодо можливості подальшого фінансування газопроводу зафіксовано в меморандумі про підготовку цього проекту між НАК «Нафтогаз» та ЄБРР та Листі про наміри між НАК «Нафтогаз» та ЄІБ.

За результатами виконання українською стороною критеріїв (зокрема, реорганізації НАК «Нафтогаз України» та наближення українського законодавства до вимог Договору про заснування Енергетичного Співтовариства), висунутих європейськими фінансовими інституціями з метою подальшого надання фінансування на модернізацію газопроводу, у грудні 2014 року Європейським інвестиційним банком та Європейським банком реконструкції та розвитку було виділено кредитні кошти на суму 150 млн євро та 200 млн дол. відповідно. Крім того, «Deutsche Bank AG» дав принципову згоду на участь у фінансуванні модернізації всієї ГТС України орієнтовною вартістю від 3,5 до 5 млрд. євро. Одночасно з вирішенням питань фінансування тривають процедури затвердження проектно-кошторисної документації з реконструкції газопроводу.

Підвищення стандартів техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі

Завершено виконання проекту «Програма підтримки вугільної галузі України», фінансування якого здійснювалося за кошти ЄС. Заключним етапом реалізації «Програми підтримки вугільного сектору» в Україні стало затвердження Генерального плану розвитку української вугледобувної галузі на 2012-2017 роки.

Енергоефективність та використання відновлюваних джерел енергії

Триває впровадження дорожньої карти з питань енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії, підписаної у квітні 2008 року. Впроваджується програма бюджетної підтримки в рамках Європейського інструменту сусідства та партнерства, зокрема, на реалізацію енергоефективних проектів в Україні у бюджетній сфері та комунальній теплоенергетиці.

У ході засідання Ради міністрів Енергетичного Співтовариства 18.10.2012 р. у м. Будва (Чорногорія) в енергобалансі України у 2020 р. визначено частку енергії, отриманої з відновлюваних джерел, на рівні 11%. У жовтні 2014 року КМУ затверджено Національний план дій з відновлювальної енергетики до 2020 року, а також План заходів з його реалізації.

Впроваджується програма бюджетної підтримки галузі в рамках Європейського інструменту сусідства та партнерства. Триває реалізація «Ініціативи щодо енергоефективності та захисту навколишнього середовища в Східній Європі/Україні» (Е5Р, Шведська ініціатива), започаткована 26 листопада.

Європейський Союз та його держави-члени надали Україні допомогу в натуральній формі на суму 527 мільйонів євро, зокрема у сфері енергетики, через Механізм цивільного захисту ЄС та гуманітарну допомогу на суму 485 мільйонів євро для України у 2022 році

25-26 січня 2023 року в режимі відеоконференції Брюссель – Київ відбулося восьме засідання Кластера 3 «Енергетика, включаючи ядерні питання, навколишнє природне середовище, включаючи зміну клімату та цивільний захист, транспорт» Підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації між Україною та ЄС.

Було розглянуто питання ядерної та енергетичної безпеки, стан синхронізації сектора електроенергетики України до ринку ЄС, реформу відновлюваної енергетики та питання енергетичної ефективності будівель.

У 2023 році стартувала  всеукраїнська програма, метою якої є зменшення навантаження на енергосистему шляхом заміни ламп розжарювання на енергоощадні LED-лампи в домівках українців, ініційована наприкінці 2022 року Президентом України Володимиром Зеленським та підтримана Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.

Поділитися: