Східне партнерство

Метою Ініціативи є сприяння процесам реформ у країнах-партнерах, у тому числі шляхом укладення угод про асоціацію, включаючи створення ЗВТ, а також лібералізації візового режиму між ЄС та країнами-партнерами.

Реалізація СхП базується на принципах диференціації, спільної відповідальності, а також на підході «більше за більше» (чим більший поступ країни-партнера у реформах, тим більшу підтримку вона отримає з боку ЄС).

Ініціатива охоплює як двосторонні відносини ЄС з країнами-партнерами, так і багатосторонній формат.

Двосторонній формат передбачає переговори між країною-партнером та ЄС щодо виконання завдань у сферах політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС (угода про асоціацію та створення ЗВТ), мобільності населення (лібералізація візового режиму), секторального співробітництва (енергетична безпека, аграрний розвиток, довкілля, соціальна політика тощо).

Багатосторонній формат є допоміжним до двостороннього та через свої механізми (саміти глав держав, засідання міністрів закордонних справ, засідання експертів) надає країнам-партнерам можливість обміну досвідом з імплементації внутрішніх реформ. Багатосторонній формат також покликаний сприяти стабільності та зміцненню довіри в регіоні (йдеться про «тривалі конфлікти»).

Багатосторонній вимір функціонує на таких рівнях:

• саміти за участю глав держав та урядів, засідання міністрів закордонних справ, засідання експертів у рамках чотирьох тематичних платформ СхП: демократія, належне врядування та стабільність;
• економічна інтеграція та зближення з політиками ЄС;
• енергетична безпека;
• міжлюдські контакти.

Крім того, в рамках багатостороннього виміру СхП за підтримки Єврокомісії реалізується низка практичних проектів (ініціатив-флагманів) у таких сферах:

• інтегроване управління кордонами,
• сприяння малому та середньому бізнесу,
• підвищення енергоефективності,
• управління довкіллям та запобігання природнім та техногенним катастрофам.

У рамках багатостороннього виміру СхП також проводяться зустрічі у форматі Неформального діалогу на рівні міністрів закордонних справ і галузевих міністрів країн-партнерів та єврокомісарів. Під час неформальних зустрічей обговорюються питання багатостороннього секторального співробітництва та загального розвитку СхП.

Парламентський вимір СхП забезпечує Парламентська асамблея Євронест (ПА ЄВРОНЕСТ).

Особливістю СхП є широке залучення неурядового сектору в рамках Форуму громадянського суспільства (ФГС). Мета Форуму – розвиток контактів між неурядовими організаціями та сприяння їхньому діалогу з органами державної влади. ФГС функціонує за принципом чотирьох тематичних платформ, що діють у рамках СхП. Під егідою ФГС у кожній з країн-партнерів сформовано національні платформи Форуму. Українська національна платформа ФГС об’єднує понад 150 неурядових організацій.

Багатосторонні платформи Східного партнерства

Багатосторонні платформи Східне партнерство (СхП) створені як форуми для обговорення питань, які становлять спільний інтерес для країн-партнерів. Багатостороннє співробітництво в рамках СхП включає інституції ЄС, зацікавлені держави-члени та 6 країн-партнерів – Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Республіка Молдова та Україна. Таке співробітництво здійснюється на основі чотирьох робочих платформ, підкріплених різноманітними експертними панелями, флагманськими ініціативами та проектами. Засідання у рамках чотирьох тематичних платформ СхП відбуваються на експертному рівні двічі на рік.

ПЛАТФОРМА 1. Демократія, належне урядування та стабільність

Має на меті покращення ключових секторів урядування у таких сферах, як державне управління, державна служба, судова система, управління державними кордонами, боротьба з корупцією, вибори, притулок та міграція, Спільна безпекова та оборонна політика, цивільний захист, співпраця поліції та боротьба з кіберзлочинністю. Ця платформа спрямована на заохочення до внутрішніх реформ через використання відповідного досвіду учасників багатостороннього співробітництва, або через конкретні та цільові пілотні проекти. Відповідальним державним органом в рамках Платформи №1 є Міністерство юстиції України.

В рамках Платформи №1 діють такі панелі, як Робоча панель з питань співробітництва у сфері СПБО (відповідальний орган – Генеральний штаб збройних сил України), Робоча панель з питань притулку та міграції (відповідальний орган - Державна міграційна служба України), Робоча панель «Реформа державної служби» (відповідальний орган – Національне агентство України з питань державної служби), а також дві флагманські ініціативи – «Інтегроване управління кордонами» (відповідальний орган – Адміністрація Державної прикордонної служби України), та «Попередження, підготовка та запобігання наслідкам природних та техногенних катастроф» (відповідальний орган - Державна служба України з надзвичайних ситуацій).

ПЛАТФОРМА №2 Економічна інтеграція та зближення з політиками ЄС

Східне партнерство сприяє розумному, стійкому та інклюзивному розвитку вільної ринкової економіки в країнах-партнерах. Ця платформа має особливо важливе значення для Грузії, Молдови та України, які підписали угоди про асоціацію, включаючи поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. У свою чергу для Азербайджану, Білорусі та Вірменії це форум для обговорення економічного та секторального співробітництва з ЄС. Платформа №2 охоплює такі сфери, як торгівля; бізнес-середовище; сучасна, соціальна та екологічна економіка, що сприяє зростанню та зайнятості. Відповідальним державним органом в рамках Платформи №2 є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

В рамках Платформи №2 діють такі панелі, як Панель з питань торгівлі (відповідальний орган – Міністерство економічного розвитку і торгівлі України), Транспортна панель (відповідальний орган – Міністерство інфраструктури України), Панель з питань охорони навколишнього середовища та боротьби з кліматичними змінами (відповідальний орган – Міністерство екології та природних ресурсів України), Панель з питань статистики (відповідальний орган – Державна служба статистики України), а також флагманська ініціатива «Інструмент сприяння малому та середньому бізнесу» (відповідальний орган – Міністерство економічного розвитку і торгівлі України).

Новою стратегічною флагманською ініціативою стала ініціатива «Гармонізація Електронного ринку ЄС та країн-сусідів СхП», спрямована на конвергенцію цифрових ринків ЄС-СхП (в тому числі спільне використання інфраструктури для електронних телекомунікаційних мереж, електронний підпис та електронне урядування) з допомогою багатосторонніх проектів, що мають бути імплементовані країнами-учасницями. Цю ініціативу було запропоновано ЄС білоруськими урядовими органами, як таку, що має фінансуватися в рамках фонду програм СхП. Вона була підтримана європейською стороною. Зазначена флагманська ініціатива офіційно започаткована на Ризькому саміті Східного партнерства (21-22 травня ц.р.).

ПЛАТФОРМА №3 Енергетична безпека

Спрямована на співпрацю в сфері енергетичної безпеки, диверсифікації електроенергії, газових та нафтових інтерконекторів, а також енергоефективності та відновлюваних джерел енергії. Відповідальним державним органом в рамках Платформи №3 є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. Ця платформа включає дві ініціативи-флагмани - «Розвиток регіональних ринків електроенергії, підвищення енергоефективності та використання відновлювальних енергоресурсів» (відповідальний орган - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України) та «Управління довкіллям» (відповідальний орган - Міністерство екології та природних ресурсів України).

ПЛАТФОРМА №4 Міжлюдські контакти

Робота цієї платформи сфокусована на студентах, вчителях, науковцях, молоді, художниках і діячах культури. Ключові цілі – посилення участі країн-партнерів у програмах ЄС з міжнародного співпраці, зміцнення спроможності здійснення реформ, розширення співпраці та обміну хорошою практикою між ЄС та органами освіти і професійної підготовки країн-партнерів, їх вищими навчальними та науковими закладами, молодіжними та культурними організаціями. Відповідальним державним органом в рамках Платформи №4 є Міністерства освіти і науки України.

Робота Платформи №4 доповнює угоди і співробітництво на двосторонньому рівні (наприклад, угоди про асоціацію та відповідні порядки денні), а також низку програм ЄС щодо міжнародного співробітництва у сфері освіти і молоді («Еразмус+»), культури та медіа («Креативна Європа»), досліджень та інновацій («Горизонт 2020» та «Марі Склодовська-Кюрі»). Одна з цілей – інформаційні кампанії для підвищення обізнаності щодо програм співробітництва та можливості, запропоновані країна-партнерам.