Діяльність України у рамках РЄАП

Серед питань дискусій у рамках РЄАП: операції з врегулювання кризових ситуацій та підтримання миру, регіональні питання, контроль над озброєннями та питання розповсюдження зброї масового знищення, міжнародний тероризм, питання оборони - планування, формування бюджету, розробка політики та стратегії, планування дій на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру та забезпечення готовності до реагування на природні лиха та катастрофи, співпраця у галузі озброєнь, ядерна безпека, координація управління повітряним рухом цивільними та військовими органами, наукова співпраця, підтримки міжнародних зусиль на сприяння Резолюції Ради Безпеки ООН №1325 щодо жінок, миру та безпеки, а також боротьби з торгівлею людьми. Окрім цього, РЄАП запровадила ініціативи для сприяння та координації практичної співпраці та обміну досвідом у ключових галузях, які включають боротьбу з тероризмом, охорону кордонів та інші питання, пов’язані із розповсюдженням зброї масового знищення, стрілецької та легкої зброї.

У 2011 році НАТО здійснила перегляд політики співробітництва з партнерами. Пакет документів з цього питання, а саме: „Активне залучення у сфері безпеки на основі співробітництва: більш ефективна та гнучка політика партнерства”, „Поліпшення управління партнерством НАТО – меню співробітництва та індивідуальних програм” та „Політико-військові рамки для залучення партнерів до операцій під проводом НАТО”, - був схвалений на засіданні міністрів закордонних справ у Берліні 15 квітня 2011 року.

Українська сторона активно залучається до діяльності в рамках РЄАП, зокрема, до участі у засіданнях на рівні послів як у форматі РЄАП, так і у розширеному складі – за участю представників країн Ради євроатлантичного партнерства, Стамбульської ініціативи зі співробітництва, Середземноморського Діалогу, а також Австралії, Нової Зеландії, Південної Кореї, Афганістану, Йорданії, ОАЄ та Японії; у засіданнях Комітету НАТО з питань політики та партнерств у форматі РЄАП. На зазначених заходах до їх учасників доводиться позиція Української держави щодо нової політики партнерств Альянсу, запровадження нових форм, у т.ч. гнучких форматів співпраці з партнерами «28+n», залучення України до операцій та місій під проводом НАТО.

27-28 вересня 2012 року вперше в Україні у Києві у Дипломатичній академії при МЗС України було проведено міжнародну конференцію „НАТО і партнери: нові виклики безпеці” за участю експертів високого рівня з 29 країн світу. Рівень організації та проведення цього заходу були високо оцінені представниками країн - членів НАТО та Міжнародного секретаріату Альянсу. Найбільш помітною подією у рамках діяльності РЄАП у 2013 році стало проведення засідання у цьому форматі на рівні послів (12.11.2013р.), основним питанням порядку денного якого була реалізація пріоритетів головування України в ОБСЄ. Учасники цього заходу отримали детальну інформацію від Постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні, Посла І.Прокопчука щодо досягнутих українською стороною результатів на чолі Організації, яка поділяє спільні з НАТО цінності та реагує на безпекові виклики. РЄАП дала високу оцінку зусиллям України, відзначалась активна роль Українського головування у врегулюванні тривалих конфліктів, ініціювання нашою державою діалогу щодо контролю над звичайними озброєннями, формування рішення щодо залучення ОБСЄ до підтримки проведення виборів в Афганістані у 2014 році.

Відзначався збалансований підхід до діяльності Організації протягом року Українського головування і корисність такого діалогу напередодні Міністерської Ради ОБСЄ у Києві.

На засіданні РЄАП на рівні послів (15.05.2013р.) обговорювалися питання співробітництва у сфері знищення надлишкових озброєнь. Українська сторона поінформувала учасників цього заходу щодо набутого досвіду з реалізації в Україні проектів Трастового Фонду НАТО/ПЗМ зі знищення надлишків систем озброєння, боєприпасів, легкої стрілецької зброї, протипіхотних мін.

Українські представники також беруть активну участь у засіданнях Комітету з питань політики та партнерства у форматі РЄАП, під час яких обговорюється програма «Наука заради миру та безпеки», її структура, механізми, ключові пріоритети та проекти, імплементація яких здійснюється в її рамках.

У відповідності до параграфу 8 Рамкового документа Партнерства заради миру 14 березня 2014 року у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі на вимогу України відбулося екстрене засідання Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП) на рівні послів з приводу ситуації, яка склалася в Автономній Республіці Крим України у зв’язку з незаконним військовим вторгненням Росії, а також вплив цих подій на безпеку євроатлантичного простору в цілому.

У виступі на засіданні Глава Місії України при НАТО, Посол І. Долгов наголосив, що дії Росії вперше за 20-річну історію РЄАП змусили застосувати положення її базового документа від 1997 р., що передбачає скликання надзвичайного засідання Ради у зв’язку з існуванням реальної загрози безпеці та стабільності євроатлантичного простору. Було висловлено жаль, що ця загроза виникла всередині РЄАП і походить від дій однієї з країн-засновниць цього форуму. Українська сторона детально поінформувала учасників засідання РЄАП щодо підтверджених фактів безпрецедентного вторгнення збройних сил РФ на територію України, що є порушенням всіх існуючих міжнародних норм та двосторонніх угод між країнами та підривають дух дружби між українським та російським народами. Було надано оцінку діям так званої нинішньої кримської влади, що суперечать Конституції України та нормам міжнародного права.

Представники усіх держав-членів РЄАП, які взяли участь у обговоренні, одностайно підтримали територіальну цілісність та суверенітет Української держави, рішуче засудили інтервенцію російських збройних сил на територію Автономної Республіки Крим України, закликали російську сторону відвести свої підрозділи до місць їх постійної дислокації, зняти, таким чином, напруження, розпочати, у т. ч. за міжнародного посередництва, прямий діалог з новою владою України з метою пошуку шляхів врегулювання кризи. Окремо російську сторону було закликано припинити підготовку до проведення у Криму так званого референдуму, який міжнародна спільнота одностайно оцінює як незаконний та нелегітимний, результати якого не будуть визнаватися.